«Перед великим розумом я схиляю голову, перед великим серцем я стаю на коліна». (Гете)
Сім’я – це простір без насильства
Щоб дитина стала людиною, батьки повинні стати опорою та гарантом його гармонійного особистісного становлення. Перед батьками постають питання: “як виховувати?”, “як привчити дитину до дисциплінованості?”, “чи треба карати за провину?”. На жаль, іноді батьки забувають, або не усвідомлюють межі між дисципліною та тим, що зветься “домашнім насильством”.
Насильство в сім’ї – це будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім’ї по відношенню до іншого члена сім’ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім’ї як людини та громадянина і наносить йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров’ю. (Закон України “Про попередження насильства в сім’ї”, розділ І, ст.1).
Домашнє насильство – це система поведінки, а не окремий випадок!
Отже, перш ніж карати дитину “за щось”, “для чогось”, зрозумійте: не можна примусити дитину щось зрозуміти – треба підвести її до розуміння того, як слід робити. Правильно виховати можна лише підвищенням рівня конкретної особистості, розвитком почуття її гідності, особливості, поваги до себе як Людини. Насилля породжує насилля. Покарання призводить до покарання. Це прояви жорстокого ставлення до дитини.
Сім’я має бути простором без насилля!
Графік роботи соціального педагога Будянського ліцею
| Дні тижня | З ___год | По____год | Примітка |
| Понеділок | 8 .00 | 17.00 | 8.00 – 10.00 організаційно-методична робота 10.00 – 14.00 консультативна робота 14.00 – 17.00 профілактична та розвивальна робота |
| Вівторок | 8.00 | 17.00 | 8.00 – 12.00 організаційно-методична робота 12.00 – 14.00 консультативна робота 14.00 – 17.00 профілактична та розвивальна робота |
| Середа | 8.00 | 17.00 | Методичний день. Робота з фаховою докуументацією. Оформлення звітньої документації |
| Четвер | 8.00 | 17.00 | 8.00-10.00 організаційно-методична робота 10.00-14.00 консультативна робота 14.00-17.00 соціальне інспектування: відвідування дітей пільгової категорії на дому |
| П’ятниця | 8.00 | 17.00 | 8.00-12.00 організаційно-методична робота 12.00-4.00 консультативна робота 14.00-16.00 профілактична та розвивальна |
Напрямок роботи соціального педагога:
1. Координує роботу навчального закладу щодо соціального захисту учнів.
2. Веде облік учнів пільгових категорій.
3.Надає консультативну допомогу щодо влаштування дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування
4. Забезпечує оперативний контроль щодо прав та законних інтересів дітей пільгового контингенту.
Електронна адреса Управління КМСД МВС України:ditypolice@mvs.gov/ua
Всеукраїнські телефони довіри
| Безкоштовний телефон довіри для дітей та молоді | 0-800-500-21-80 |
| Безкоштовний телефон довіри зпитаньпопередженнянасилля та захисту прав дітей | 0-800-500-33-50 |
| Безкоштовний телефон довіри з проблем ВІЛ-СНІДу | 0-800-500-45-10 |
| Безкоштовний телефон довіри з питаньторгівлі людьми | 0-800-500-22-50 |
| Безкоштовний телефон довіри зпитаньвиїзду за кордон | 0-800-505-50-10 |
| Національна "гарячалінія" з питаньусиновлення | 0-800-500-43-30 |
| "Гарячалінія" уповноваженого з прав людини | 0-044-252-75-89 |
Порадник для вчителів щодо запобігання проявам насильства серед дітей для впровадження у роботі на базі навчального закладу
Оскільки діти проводять багато часу саме в навчальних закладах, то вони мають відігравати одну з ключових ролей у справі захисту дітей від насильства. Сучасні заклади освіти й виховання при всіх їх проблемах, труднощах, недоліках зберігають статус одного з основних інститутів соціалізації особистості, її становлення і розвитку. Відповідно педагоги навчальних закладів зобов’язані забезпечити умови, які б сприяли утвердженню людської гідності дитини та її розвитку.
1. Продовжити ознайомлення педагогічних працівників, дітей та батьків з інформацією про форми і види насильства та його наслідки.
2. Проводити системну роботу по створенню безпечного освітнього середовища в навчальних закладах шляхом запровадження освітніх програм, спрямованих на розвиток у школярів навичок вирішення конфліктів ненасильницьким шляхом. Одна з них - програма "Медіація ровесників" та «Шкільна служба порозуміння», які дозволяють формувати у школярів навички співпраці, будувати ефективну систему вирішення конфліктних ситуацій у школі, створювати безпечне здорове середовище у дитячих колективах. Така робота допоможе знизити рівень агресії у школі, дасть можливість вирішувати спірні питання ненасильницьким шляхом, усуне можливості для переходу від конфлікту до насильства
3.Залучати учнів до просвітницько-профілактичних заходів, які базуються:
· на розвитку культури миролюбного і конструктивного вирішення конфліктів;
· співпраці (школярі вчаться навичкам конструктивної взаємодії і побудови довірливих стосунків між собою);
· толерантності (школярі вчаться сприймати і поважати різницю між людьми як наслідок відмінностей у цінностях та поняттях);
· навичках позитивного емоційного прояву себе (школярі навчаються самоконтролю і неагресивному висловленню своїх відчуттів);
· навичках миролюбного налагодження конфліктів (школярі навчаються навичкам вирішення суперечок із врахуванням взаємного інтересу сторін і збереженням дружніх стосунків).
4. Проводити серед педагогів навчальні заняття, тренінги під час яких розкривати механізми виявлення «легких» форм насильства й реагування на нього, адже саме з них починається формування насильницького стилю поведінки дітей відносно одне одного .
5. Необхідно розробити план дій щодо розв’язання проблеми насильства та запровадити систему постійного відстежування випадків насильства серед дітей, виявлення дітей-агресорів, організувати з ними системну індивідуальну і групову роботу фахівців (психологів, соціальних педагогів ЦСССМ).
6. Будь-яка бесіда з дитиною-агресором має базуватися на загальнолюдських цінностях. Важливо не залишити поза увагою батьків таких дітей, надавати їм соціально-психологічну підтримку. Обов’язково залучати соціальні служби в випадках виявлення кризового стану у родині.
7. Класні керівники, вихователі мають враховувати рекомендації психологів щодо роботи з агресивними, конфліктними, демонстративними, гіперактивними дітьми в своїх виховній роботі
8. Працівники психологічної служби повинні залучати таких учнів до тренінгів з розвитку комунікаційних навичок, ефективного спілкування; формування навичок асертивної поведінки,
9.Впроваджувати конфіденційні механізми повідомлення про випадки насильства або його виникнення : телефон довіри; «скринька довіри».
10.З метою своєчасного попередження насильства необхідно навчити педагогів правильно ідентифікувати насильство як у своїй поведінці, так і в поведінці дітей.
11. Брак тактильного спілкування між дітьми призводить до агресивного стилю поведінки тому необхідним є проведення в школі більше спортивних змагань командного типу .
12.Педагогічним працівникам необхідно більшу увагу приділяти психосексуальному вихованню дітей, зокрема ознайомлювати учнів з прийнятними способами вираження особистісних симпатій.
13. Ознайомити всіх працівників навчальних закладів з алгоритм реагування на випадки насильства серед дітей і дорослих. Чітко визначити можливі дії,обсяг обов’язків і відповідальність адміністрації, вчителя, психолога і соціального педагога . Алгоритм має враховувати вимоги чинного законодавства та залучати окрім внутрішніх ресурсів школи сторонніх фахівців: представників служб у справах дітей, кримінальної міліції у справах дітей, міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, громадські організації тощо (за необхідності).
14. Роль учителя у такому алгоритмі має бути чітко визначена і досить обмежена, вчитель має надавати дитині лише первинну психологічну допомогу, а потім передавати її фахівцеві. Дитина-агресор та постраждала дитина мають отримати допомогу професіонала. Необхідно зменшити кількість спроб вирішити такі проблеми вчителем самотужки.
15. З педагогічним працівникам необхідно проводити системну просвітницьку роботу з питань формування культури толерантного спілкування, подолання стереотипів педагогічної діяльності, конфліктології та медіації.
16. Не припустимими є прояви психологічного та фізичного насильства стосовно учнів педагогами закладів (порівняння, навішування ярликів, ігнорування почуттів , образи, шантаж,погрози, приниження,«нехтування потребами дитини», стусани…) Педагогам необхідно не лише коригувати наявні форми поведінки у дітей, а і власним прикладом демонструвати повагу до людської гідності.
17. Шкільні психологи та соціальні педагоги мають бути ключовими особами у ланцюгу дій, спрямованих на попередження насильства у школі
18. Класним керівникам спільно з психологами та соціальними педагогами постійно проводити просвітницькі заходи з батьками під час яких розкривати питання психологічного впливу насильства на формування особистості дитини, відповідальності батьків за порушення та ігнорування правами дітей.
ПОРАДИ БАТЬКАМ
· Найголовніша порада - хвалимо на людях ,лаємо на одинці !
· Теж важливо - лаємо не дитину , а її вчинки !
· Не "нападаємо" на дитину всією родиною!
· Не шкодуємо тут же ,якщо вилаяв батько , тримаємо нейтралітет ... хоча б деякий час.
· Радьтеся з дитиною з питань ,що стосуються вашої родини: що приготувати до обіду , як краще провести вихідні , які меблі купити в будинок і т.д.
· Створіть у сім'їтрадиціюуспішнихпереговорів. Запитайте свою дитину ,щовінвідчуває , коли бере участь у прийняттірішеннянарівні з дорослими.
· Давайте будемоговорити нашим дітям про те , як ми їх любимо !
· Розділіть , для себе в першу чергу , ставлення до своєї дитини і до його вчинків .
· Поговоріть з ним про його реальні досягнення і про почуття, які у нього виникали під час процесу і при отриманні результату .
· Частіше хваліть свою дитину за кожну дрібницю , пояснюючи , за що ви його хвалите . Давайте йому приємні визначення , що закріплюють хорошу поведінку : « старанний учень» , «творчий хлопчик» , « акуратна дівчинка» , « наполеглива людина » і т.д.
· Якщо ваша дитина на вас образився ,попросіть у нього пробачення і скажіть про те , як сильно ви його любите. Батько ,здатний вибачитися перед дитиною , викликає у нього повагу , і відносини стають ближчими і щирими.
· Важливо ,щоб дитина вміла гроші рахувати , витрачати , заощаджувати , отримувати задоволення від покупок , ставитися відповідально до сімейних грошам, поважати працю і тих , хто трудиться . І тоді , коли він виросте , він навчиться заробляти гроші і забезпечувати свою сім'ю.
«ЦІ НЕСПОКІЙНІ ПІДЛІТКИ»
Фізичні і психологічні особливості підліткового віку Підлітковий вік (10-11-15 років) — це період нерівномірного й бурхливого фізичного розвитку, коли досить швидко удосконалюється мускульний апарат, посилюється дія гормонів. Особливо інтенсивно збільшується зріст (дівчата — 12-13 р., хлопчики — 14—15 р.) за рахунок довжини ніг, рук, а кістки грудної клітки і тазу припиняють розвиток. Звідси виникає так звана незграбність. Спостерігається нерівномірність розвитку серцево-судинної системи. Серце збільшується, працює сильно, а діаметр судин відстає в розвитку. Це призводить до головних болів, серцебиття, слабкості, швидкої втомлюваності. Можуть спостерігатись збудливість, млявість. Найважливіший факт фізичного розвитку — статева зрілість.
У навчальній діяльності також відбувається перебудова. Розширення зв'язків з оточуючими, спілкування з друзями, особисті інтереси знижують інтерес школяра до навчання. Свідомо - позитивне ставлення виникає тоді, коли навчання задовольняє пізнавальні потреби школяра. Підлітковий вік є сензитивним періодом для розвитку й удосконалення процесів мислення. Основна особливість розумової діяльності — підвищення з кожним роком здібностей до абстрактного мислення, зміна співвідношення між конкретно-образним й абстрактним мисленням на користь абстрактного. Сприйняття стає плановим, послідовним і всебічним, але не завжди. Зростає вміння організовувати й контролювати свою увагу, процеси пам'яті. У цьому віці спостерігається значний прогрес у запам'ятовуванні словесного й абстрактного матеріалу. Розвиток уваги сповнений суперечностей: з одного боку, формується стійка увага, з іншого — маса вражень, переживань, висока активні імпульсивність призводить до нестійкості уваги.
Найважливіша особливість підліткового віку — формування моральної свідомості. Залежно від того, який досвід здобуває підліток, яку моральну діяльність він виконує, буде формуватись особистість. У підлітків формується самосвідомість, потреба усвідомлювати себе як особистість, виникає інтерес до себе, своєї внутрішньої діяльності, для того щоб знайти своє місце в житті.
Десять заповідей батькам
1.Не навчайте того, в чому не обізнані: для правильного виховання дитини потрібно знати її вікові та індивідуальні особливості.
2.Не сприймайте дитину як свою власність, не ростіть її для себе. Ваша мета — виростити її для життя серед людей.
3.Довіряйте вашій дитині, розтлумачуйте те, що вона робить краще, а що — гірше. Залишайте за нею право на власні помилки: дитина оволодіє вмінням самостійно їх виправляти.
4.Не ставтеся до дитини зневажливо. Вона мусить впевнюватись у своїх силах поступово, і з неї виросте відповідальна особистість.
5.Будьте терплячими.
6.Будьте послідовними у своїх вимогах, однак запам'ятайте: твердість лінії у вихованні досягається не покараннями, а стабільністю обов'язкових для виконання правил, спокійним тоном спілкування, неквапливістю і послідовністю.
7.Потурбуйтесь про те, аби ваша дитина накопичувала досвід у спокійному темпі. Дозволяйте їй відпочивати від ваших розпоряджень, зауважень, наказів. Нехай син або донька потроху самі вчаться розпоряджатися собою.
8.Виключіть зі своєї практики вислів: «Роби, якщо я наказав», замініть цю форму вимоги іншою: «Роби тому, що не зробити цього не можна, це принесе користь».
Дитина має звикнути діяти не на догоду батьківському розпорядженню, а тому, що це доцільно, розумно, потрібно.
9.Оцінюючи дитину, кажіть їй не тільки про те, чим ви особисто незадоволені, а й про те, що вас у ній радує. Ніколи не порівнюйте свою дитину із сусідською, з її друзями, однокласниками. Порівнюйте з тим, якою вона була вчора і якою вона є сьогодні. Це допоможе вам швидше оволодіти азами батьківської мудрості.
10.Ніколи не кажіть, що вам ніколи виховувати свою дитину. Це все одно, що сказати: «Мені ніколи її любити».
Ми виховуємо своїх дітей на прикладі свого життя, системи власних цінностей, виховуємо своєю присутністю і відсутністю, виразом обличчя, звичним тоном спілкування з людьми, обстановкою в квартирі, ставленням до праці та дозвілля.
Методика «Як ви розумієте свою дитину»
Інструкція. На пропоновані нижче запитання дайте відповідь; «так», «ні», «не знаю».
1. На деякі вчинки дитини ви часто реагуєте «вибухом», а потім жалкуєте про це:
а) так (0 балів);
б) ні (10 балів);
в) не знаю (5 балів).
2. Іноді ви користуєтеся допомогою або порадами інших осіб, коли ви не знаєте, як реагувати на поведінку вашої дитини:
а) так (10 балів);
б) ні(0 балів);
в) не знаю (5 балів).
3. Ваші інтуїція й досвід — кращі порадники у вихованні дитини:
а) так (0 балів);
б) ні (10 балів);
в) не знаю (5 балів).
4. Іноді вам трапляється довірити дитині секрет, який нікому іншому ви б не розповіли:
а) так (10 балів);
б)ні (0 балів);
в) не знаю (5 балів).
5. Вас ображає негативна думка про вашу дитину інших людей:
а) так (0 балів);
б) ні (10 балів);
в) не знаю (5 балів).
6. Вам трапляється просити у дитини вибачення за свою поведінку:
а) так (10 балів) ;
б) ні (0 балів) ;
в) не знаю (5 балів).
7. Ви вважаєте, що дитина не може мати секретів від своїх батьків:
а) так (0 балів);
б) ні (10 балів);
в) не знаю (5 балів).
8. Ви помічаєте між своїм характером і характером дитини розходження які іноді вас дивують (радують):
а) так (10 балів);
б) ні (0 балів);
в) не Знаю (5 балів).
9. Ви занадто переживаєте неприємності або невдачі вашої дитини
а) так (0 балів);
б) ні (10 балів);
в) не знаю (5 балів).
10. Ви можете утриматися від покупки цікавої іграшки для дитини (навіть якщо у вас є гроші), тому що знаєте, що їх повен дім:
а) так (10 балів);
б) ні (0 балів);
в) не знаю (5 балів).
11. Ви вважаєте, що до певного віку кращий виховний аргумент для дитини — фізичне покарання (ремінь):
а) так (0 балів);
б) ні (10 балів);
в) не знаю (5 балів).
12. Ваша дитина саме така, про яку ви мріяли:
а) так (10 балів);
б) ні (0 балів);
в) не знаю (5 балів),
13. Ваша дитина завдає вам більше турбот, ніж радості.
а) так (0 балів);
б) ні (10 балів);
в) не знаю (5 балів).
14. Іноді вам здається, що дитина учить вас новим думкам і поведінці:
а) так (10 балів);
б) ні (0 балів);
в) не знаю (5 балів).
15. У вас конфлікти із власною дитиною:
а) так (0 балів);
б) ні (10 балів);
в) не знаю (5 балів).
Підбиття підсумків
Знаходження підсумкової суми:
100—150 балів. У вас великі здібності до правильного розуміння власної дитини. Ваші погляди і судження — ваші союзники у вирішенні різних виховних проблем. Якщо це на практиці супроводжує таке відкрите поводження, повне терпимості, вас можна визнати прикладом, гідним для наслідування. Для ідеалу вам не вистачає одного маленького кроку. Ним може стати думка вашої власної дитини.
50—99 балів. Ви перебуваєте на правильній дорозі до кращого розуміння власної дитини. Свої тимчасові труднощі або проблеми з дитиною ви можете розв'язати, почавши із себе. І не намагайтеся виправдуватися недостачею часу або натурою вашої дитини. Є кілька проблем, на які ви маєте вплив, тому постарайтеся це використовувати, І не забувайте, що розуміти — не завжди означає приймати. Не тільки дитину, але й власну особистість теж.
0—49 балів. Здається, можна більше співчувати вашій дитині, ніж вам, оскільки вона не потрапила до батька — доброго друга і провідника на важкій дорозі отримання життєвого досвіду. Але ще не все загублено. Якщо ви дійсно хочете, щось зробити для своєї дитини, спробуйте інакше. Може, ви знайдете когось, хто вам у цьому допоможе. Це не буде легко, зате в майбутньому повернеться подякою і сформованим життям вашої дитини.
РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ З УСПІШНОЇ АДАПТАЦІЇ П’ЯТИКЛАСНИКІВ
ДО НОВИХ УМОВ НАВЧАННЯ
Будь - які перехідні періоди життя і діяльності дітей висувають специфічні проблеми, що пов’язані зі зміною в організації навчальної діяльності у середніх класах. Умови, які змінилися, пред’являють більш високі вимоги до інтелектуального і особистісного розвитку, до ступеня сформованості у дітей певних учбових знань, дій, навичок. Процес звикання до шкільних вимог і порядків, нового для п’ятикласників оточення, нових умов життя розуміється як адаптація. Адже дитина в школі адаптується не тільки до своєї соціальної ролі, але перш за все до особливостей засвоєння знань у нових умовах.
1. Якщо Вас щось турбує в поведінці дитини, якомога швидше зустріньтеся і обговоріть це із класним керівником, шкільним психологом.
2. Якщо в родині відбулися події, що вплинули на психологічний стан дитини, повідомте про це класного керівника. Саме зміни в сімейному житті часто пояснюють раптові зміни в поведінці дітей.
3. Цікавтеся шкільними справами, обговорюйте складні ситуації, разом шукайте вихід із конфліктів.
4. Допоможіть дитині вивчити імена нових учителів, запропонуйте описати їх, виділити якісь особливі риси.
5. Порадьте дитині в складних ситуаціях звертатися за порадою до класного керівника, шкільного психолога.
6. Не слід відразу ослабляти контроль за навчальною діяльністю, якщо в період навчання в початковій школі вона звикла до контролю з вашого боку. Привчайте дитину до самостійності поступово: вона має сама збирати портфель, телефонувати однокласникам і питати про уроки тощо.
7. Основними помічниками у складних ситуаціях є терпіння, увага, розуміння.
8. Головне новоутворення підліткового вікового періоду – відкриття своєї індивідуальності, свого «Я». Підвищується інтерес до свого тіла, зовнішності.
9. Зростає дух незалежності, який впливає на стосунки підлітка в родині, школі.
10. У дітей настає криза, пов’язана з бажанням здобути самостійність, звільнитися від батьківської опіки, з’являється страх перед невідомим дорослим життям.
11. Бажання звільнитися від зовнішнього контролю поєднується зі зростанням самоконтролю й початком свідомого самовиховання.
12. Внутрішній світ дитини ще нестабільний, тому батькам не слід залишати своїх дітей без нагляду. Підліток дуже вразливий і легко піддається впливам як позитивним, так і негативним.
13. Розширюється коло спілкування, з’являються нові авторитети.
14. Недоліки й суперечності в поведінці близьких і старших сприймаються гостро й хворобливо.
15. У батьках підлітки хочуть бачити друзів і порадників, а не диктаторів.
Пам’ятка старшокласникам
Знайти своє покликання – джерело щастя.
1.Визначити кілька професій, які подобаються, до яких є потяг, існують принципові можливості до успішного їх освоєння й працевлаштування.
2. Шукати якнайбільше інформації про ці професії, знайомитися з людьми, які ї х представляють.
3. Вислухати думки батьків, вчителів, друзів, проаналізувати їх.
4. Скласти список суттєвих можливостей професії (наприклад, можливість спілкування з багатьма людьми, поїздки за кордон, висока платня тощо) і проаналізувати його відносно своєї мети, очікувань, мрій.
5.Визначити фізичні та психологічні якості, необхідні для кожної з професій.
6. Звернутися до психолога з проханням визначити (дослідити) інтереси, здібності, темперамент, особливості пам’яті, уяви тощо.
7. Прислухатися до своїх відчуттів, інтуїції.
8. ”Приміряти” кожну з професій.
9. Зробити вибір.
10. Упевнено йти до мети.
Професійних вам успіхів і досягнень.
Пам’ятка Батькам
Основні помилки у виборі професії:
1. Поділ на “престижні” і “непрестижні”.
2. Ототожнення навчального предмета з професією.
3. Перенесення ставлення людини на професію.
4. Вибір під чиїмось впливом.
5. Неправильне уявлення про характер праці в певній трудовій діяльності.
6. Вибір під впливом певних обставин.
7. Думки про легке життя.
Всеукраїнський фестиваль арт-терапії «Art-Praktik»
Всеукраїнський фестиваль арт-терапії «Art-Praktik» 3-4 листопада 2018 року. Гостинно зібрав у залі понад 40 кращих спеціалістів арт-терапії з усіх куточків України та близько 400 учасників заходу з міста Харкова. Це буди два дні сповнені нових вражень,корисних майстер класів, роботи з чудовими спеціалістами та величезний досвід і корисні знання.
Коментарi